Сиджу на Майдані Незалежності. Читаю книгу Маркуса. В книзі як раз описується момент, коли почався майдан, а в його військовій частині командування всім розповідало, які там неадекватні люди та збирало бажаючих бути "тітушками". Ці події, на цьому самому майдані, де я зараз сиджу. 9 років тому. Пам'ятаю слова тітки з Києва: "трупи просто на вулиці лежать!".
А раніше, в дитинстві, коли я приїжджала до тої самої тітки в гості і ми приходили сюди, до майдану, я дивилась на людей, які лежали на траві, відпочивали і мріяла - коли виросту, переїду в Київ і буду так само тут гуляти, як і вони!
Я виросла, живу в Києві, сиджу на майдані, але це місце наврядчи хоч колись буде сприйматись так безтурботно, як тоді.
А раніше, в дитинстві, коли я приїжджала до тої самої тітки в гості і ми приходили сюди, до майдану, я дивилась на людей, які лежали на траві, відпочивали і мріяла - коли виросту, переїду в Київ і буду так само тут гуляти, як і вони!
Я виросла, живу в Києві, сиджу на майдані, але це місце наврядчи хоч колись буде сприйматись так безтурботно, як тоді.