Секс та духовність , Певно на вихідних поїду в Ірпінь зн…

Новина роз'їбала. Ще від Дніпра ніхто морально не відійшов, тепер Бровари.

Після Дніпра, в принципі, віра трохи похитнулась, з'явився страх.

2

Дуже підступні оці от відчуття спокою. Тільки но розслабляєшься, як життя знов дає тобі по голові і все котиться в сраку.

0

Настрій чисто

0

Сиджу без світла і дивлюсь відео з Херсону. Реву як скотина. Слава Україні!

0

Сьогодні знов з нічого істерично розридалась. Вже таке було пару разів. А стається це через те, що різко згадую 24 лютого. Згадую свої емоції. Виходить, то шо, травма?

А після схопила така злість на цих паскуд, росіян, які ВЗАГАЛІ не з цієї планети.

2

Яку красу я знайшла. Репіт!

0

Почала задумуватись, щоб піти в ЗСУ. Якщо чесно, попри всю любов до життя, думка про смерть на фронті заради наших людей - не лякає. І це дивно, бо ще пару місяців тому я боялась. Від того, щоб піти і встати в чергу у військоматі, стримує думка про батьків і небайдужих до мене людей. Вони точно будуть проти і цей супротив я не зможу здолати. Поки що. Може згодом це бажання стане виразнішим.

5

Де б знайти собі Чердлера Бінга в цьому світі.

0

Вчора їхала в маршрутці і помітила одного чоловіка в салоні. Він був вдягнутий у старий одяг, але дуже охайний. Брюки, туфлі, затерте до півпрозорості поло, під яким видно біленьку майку. Сивий. І обличчя виглядало неймовірно добрим, трохи усміхненим. Виходячи, він подякував водію і побажав гарного дня, обережно спустився зі сходів і пішов собі.

Я уявила, що ця людина живе своє спокійне життя. Щасливий, маючи те, що є. Нікого не ображає, а просто собі живе. І мені чомусь захотілось плакати.

0

Всі 24-го лютого зібрались і пішли нахуй з мого плейліста без якого-небудь жалю. Але один єдиний гурт прям біль. Їх творчість трохи інший рівень для мене. Сумую за тим звучанням. Shortparis, ну чого ви з расії, курва.

3

Жінка зі сталі.

Це про Нелю, мою тітку.

3 роки тому померла її старша дочка у віці 18 років від раку головного мозку. Після багаторічних лікувань і страждань.
Пів року тому повісився її син у віці 18 років на подвір'ї будинку, якого вона знайшла зранку в петлі.
4 місяці тому померла її мама, яка, ймовірно, не витримала смерті онука.
Після почалась війна. Вона опинилася під окупацією в першу ж годину. Майже 4 місяці провела в підвалі під щоденними обстрілами. Врешті решт, змогла вибратися звідти. І тепер пише мені "Нагадай адресу твоєї мами, тільки їй не кажи, хочу зробити сюрприз

". Сталева жінка.

1

Моя тітка виїхала. В росію. Приїхали якісь військові волонтери (шо це за звір такий?) і вивезли. Протягом декількох днів вона має перетнути кордон у напрямку Польщі. Скоріше б це сталося і ми всі зможемо нарешті зітхнути з полегшенням.
Сказала, що той міст, по якому вони виїхали - підірвали. Але ж там ще лишилися люди. Плакала по тим, хто лишився, з ким вона була щосекунди протягом цих 105 днів.

0

Пісня сили. Під неї завжди буду згадувати посмішки АЗОВу під обстрілами.

І ще. Такі часи, що "під звуки касет" зовсім інакше сприймається.

0

Вдягла вишиванку та купила квіти. З Днем народження, любі Кривий Ріг та Київ!

2

Певно на вихідних поїду в Ірпінь знімати додаткові заміри будинку. Взагалі, це якесь магічне чудо, що він вцілів, навіть вікна не повилітали. Реалізація, правда, буде через мільйон років, звісно, але добре на душі, що там будуть жити люди!

Правда буде трохи сцикітно вступити в якусь міну.))))

Хоча толоку в Ягідному Чернігівської області пережила, не підірвалась, то і тут все буде добре.

0