24.02.2022 5:00 я запам'ятаю на все життя.
Такого страху ніколи не було і не буде.

Я жива.
Це добре.
Один мій родич мертвий. Його вбили, коли він обороняв Харків.
Мій будинок поки що цілий.
Це добре.
Тітка в окупованій місцевості, зв'язку немає. Є страх, що її депортували або зроблять це в найближчому майбутньому.
Я втомилась. Здається, дуже.
Та попри це в мене неймовірно багато духу. Деколи дивуюсь, чому люди навколо слабкі. Але кожен тримається, як може.
Я сильна, тому і слабких прихищу.
Україно, переможемо